Гімна́стика

Засновник гімнастики:

Фрідріх Людвіг Ян

Засновником гімнастики як організованого спорту вважається Фрідріх Людвіг Ян. Він був німецьким педагогом і ввів гімнастику в шкільні програми на початку 19 століття, створивши перший гімнастичний майданчик у Берліні 1811 року. Ян розробив серію вправ, призначених для поліпшення фізичної підготовки, і пропагував фізичне виховання як засіб національного відродження.

Микита Нагорний

Більше відео

Гімна́стика — фізичні вправи, які спочатку виконувалися для зміцнення здоров’я і тренування.

Назва походить від вигляду, в якому тренувалися чоловіки стародавньої Греції: gymnos — в перекладі з грецької означає «голі вправи»[уточнити термін][джерело?], її також називають вправами для тіла. Гімнастика (від грец. γυμνάζω — «перебуваю оголеним, треную») — система тілесних (фізичних) вправ, яка склалася у Давній Греції за багато віків до нашої ери. Метою гімнастики були загальний всебічний фізичний розвиток та самовдосконалення. Іншою версією походження слова гімнастика є від грец. γυμνός — «оголений» (як відомо, стародавні греки займались тілесними вправами оголеними). Крім загальнорозвиваючих і військових вправ, вправ з верхової їзди, плавання, імітаційних та ритуальних танців, гімнастика стародавніх греків включала і вправи, з яких проводились публічні змагання — біг, стрибки, метання, боротьба, кулачний бій, їзда на колісницях, які, в свою чергу, включалися в програми Олімпійських ігор, що проходили з 776 року до нашої ери по 392 рік н. е. протягом 1168 років.

Стійка на прямий руці головою донизу.

Витоки гімнастики розпочинаються з третього тисячоліття до нашої ери. Найдавніші згадки про систему гімнастичних вправ існують в Індії, адже саме там почала свій шлях славнозвісна система індійських йогів. Є зображення тих часів, на яких показані гімнасти, які брали участь у ритуальних святах, демонструючи свою силу і спритність. В той же час, на теренах стародавнього Китаю гімнастичні вправи використовували як лікувальний і профілактичний засіб.

Неоціненний внесок у розвиток і поширення гімнастики зробили стародавні греки.

Усім відомо, що в стародавній Елладі панував культ здорового, гарного тіла. Заняття спортом були невіддільною частиною життя, в якому гімнастика займала особливе місце. Адже гімнастика розвивала силу, мужність, витривалість і духовну впевненість, нею починали займатися ще з дитинства. Були створені спеціальні школи — гімназії, де з дітей виховували справжніх атлетів. А викладачів гімназій того часу називали гімнасіархами. Гімнасіархи були шанованими і поважними представниками еллінського суспільства. У гімнастів був свій бог-покровитель — Гермес, на честь якого щорічно влаштовувалися пишні свята. На цих святах молоді елліни складали іспити на спритність, біг, боротьбу і метання спису. Але крім цих незаперечних вмінь, молоді люди повинні були мати гарну, пропорційно розвинену мускулатуру. А у формуванні гарного пропорційного тіла гімнастика відіграє найпершу роль.

Спортивна інструментальна гімнастика[ред. | ред. код]

Джейд Барбоза під час вільних вправ на дошці

Це вид спорту. В програмі фізичного виховання представлений вільними вправами і окремими — на спортивних приладах. Вільними вправами є комбінації різноманітних рухів, в поєднанні з ритмічною музикою. Це естетичне виховання, виховання швидкості, витривалості, гнучкості, спритності, виразності рухів.

Чоловіча спортивна гімнастика[ред. | ред. код]

Вид спорту чоловіча спортивна гімнастика охоплює вправи на перекладині, кільцях, брусах, коні, вільні вправи, опорний стрибок. Змагання зі спортивної гімнастики для жінок охоплюють вправи на брусах, колоді, опорний стрибок і вільні вправи. Спортивна гімнастика є олімпійським видом спорту.

Жіноча спортивна гімнастика[ред. | ред. код]

Жіноча гімнастика — різновид основної гімнастики, в змісті якої, враховуються особливості жіночого організму, перш за все функції материнства.^[1] Багато вправ спрямовано на зміцнення м’язів таза, (малого таза і тазового дна), м’язів живота. Жіноча гімнастика має задачами розвиток пластики, естетичного вираження рухів, почуття ритму і темпу, виховання рухових якостей: спритність, гнучкість, витривалість, набуття прикладних навичок.^[1] Завдяки заняттям жіночих гімнастики удосконалюється осанка, фігура стає стрункою, покращується хода.