Горний спорт

Засновник спорту:

Гірський спорт охоплює безліч дисциплін, таких як альпінізм, скелелазіння, гірські перегони та фрірайд на лижах. Засновника конкретного виду гірського спорту важко виділити, оскільки ці практики розвивалися протягом багатьох століть. Однак, можна сказати, що сучасне скелелазіння почало активно розвиватися наприкінці 19 – на початку 20 століття в Європі

Рейнхольд Месснер

італійський альпініст, один із найзнаменитіших в історії гірського спорту. Месснер першим у світі зійшов на всі вісімнадцять восьмитисячників без використання додаткового кисню. Він також відомий своїми експедиціями в Антарктиду і Гімалаї, а також своїми теоріями і філософією альпінізму.

Більше відео

Історія гірських лиж

Вважається, що спуск на лижах з гір практикувався в Скандинавії з середини 18-го століття, проте на спортивні змагання цей вид перетворився помітно пізніше. Спочатку спуски зі схилів були елементами триборства зі стрибками з трампліну і бігом рівниною, є згадки про такі змагання наприкінці першої половини 19-го століття. Ближче до кінця століття гірські лижі почали перетворюватися на самостійний вид спорту, серед піонерів, які багато зробили для цього відзначають норвежця Сондре Норхайма, який запровадив безліч інновацій і розробив лижі, що нагадують нинішні лижі для слалому. Слалом, до речі, норвезьке слово – у перекладі означає слід, що спускається.

На рубежі 19-го та 20-го століть почали проводитися змагання з гірських лиж. Поступово цей вид спорту та активного дозвілля завойовував дедалі більшу популярність. Міжнародна федерація лижного спорту, до чиєї сфери відповідальності входять і гірські лижі, була створена 1924 року, а 1931-го у швейцарському Мюррені відбувся перший чемпіонат світу з гірськолижного спорту. Причому якщо у багатьох видах спорту чоловіки почали змагатися помітно раніше за жінок, то тут відразу запанувала рівноправність – було розіграно по два комплекти нагород (у швидкісному спуску та слаломі) у чоловіків і жінок. У чоловіків перемоги здобули швейцарці Давид Цогг та Вальтер Прагер, а у жінок дворазовою чемпіонкою світу 1931 року стала британка Есмі Маккіннон. П’ять років по тому, 1936 року гірські лижі дебютували на Олімпійських іграх у Гарміш-Партенкірхені. Медалі були розіграні лише у комбінації (швидкісний спуск + слалом) у чоловіків та жінок, а першими олімпійськими чемпіонами серед гірськолижників стали Франц Пфнюр та Крісті Кранц із німецької збірної.

З наступних Ігор 1948 року до програми Олімпіад додалися також швидкісний спуск та слалом у чоловіків та жінок як окремі медальні види. Крім того, з 1948 по 1980 роки чемпіонати світу, які на той час проводилися раз на два роки, в олімпійські сезони поєднувалися з Олімпійськими іграми. Тобто переможці Олімпіад вигравали одразу два найпрестижніші в гірських лижах титули. Однак із Ігор-1984 у Сараєві змагання розділилися. Мало того, чемпіонати світу стали традиційно проводитися не по парних, а за непарними роками, нехай і, як і раніше, раз на два роки.

Поступово зростала і кількість дисциплін. З 1950 року до програми ЧС включили гігантський слалом, з 1987 року – супергігант, з 2005 року – змішані командні змагання, а у 2021 році на чемпіонатах світу дебютував паралельний слалом, який раніше випробуваний на етапах Кубка світу. До речі, Кубок світу вперше було проведено у 1967 році, а його першими володарями стали француз Жан-Клод Кіллі та канадка Ненсі Грін. Ще раз зазначимо, що на відміну від більшості видів спорту в гірських лижах чоловічі та жіночі дисципліни завжди з’являлися у програмі великих турнірів одночасно.