Існує понад 70 різних напрямків карате.
Цікавий факт: у російськомовних країнах карате називають каратистами. Хоча, якщо вірити словникам, правильне найменування таких людей – Каратека.
Всупереч поширеній думці, Японія не є батьківщиною карате. Це бойове мистецтво зародилося в Китаї, звідки потім потрапило на острів Окінава, де отримало назву «карате» – «китайська рука». Решта Японії дізналася про карате лише наприкінці ХІХ ст. Оскільки японо-китайські відносини на той час були досить напруженими, китайське походження єдиноборства відкидалося. У 1936 році, напередодні японо-китайської війни, у слові “карате” ієрогліф “кара” (китайський) був замінений на співзвучний ієрогліф “кара” – “порожній”. Крім того, до терміна було додано закінчення “к” – “шлях”. Вийшло «карате-до» – «шлях порожньої (беззбройної) руки». Автором поняття “карате-до” вважається легендарний Гітін Фунакосі, засновник стилю “сетокан”.

Як відомо, у караті за різні рівні майстерності присуджуються пояси різних кольорів. Градація поясів та їх кількість може суттєво відрізнятись залежно від стилю. Що цікаво, в «початковому» окинавському караті було лише п’ять поясів, кольори яких пояснювалися дуже просто:

​

– білий – чистенький пояс новачка, щойно приступив до занять;
– жовтий – пояс учня, який довго освоював базові техніки і добре при цьому попотів (саме від поту пояс ставав жовтим);
– червоний – пояс учня, допущеного до поєдинків (пояс червонів від крові, пролитої під час тренувань);
– коричневий – пояс «запеклого» учня, що набагато рідше пропускає удари (кров на поясі встигала засохнути і придбати коричневий колір);
– чорний – пояс майстра, з часом почорнілий від бруду та крові.

​

Черговий цікавий факт: Масутацу Ояма, творець кекусінкай – одного з найпопулярніших та найжорсткіших стилів японського карате – не є японцем. Він народився у Кореї, де відомий під ім’ям Чхве Ен Ій.

​

Для популяризації свого стилю Масутацу Ояма проводив поєдинки з биками, при цьому він виходив на арену беззбройним. Якщо вірити офіційній версії, Ояма за довгі роки встиг перемогти 52 бики, причому три з них забив на смерть. «Фішкою» майстра була відрубка бичачих рогів рубом долоні (постраждало 48 бугаїв). Щоправда, злі язики кажуть, що роги спочатку були підпиляні.

​

У кекусінкай є поняття «хякунін-куміте» – тест 100 боїв, успішне проходження якого є показником неперевершеної майстерності та справжньої сили духу. За правилами випробування, боєць має без відпочинку (!) провести 100 двохвилинних повноконтактних поєдинків з різними супротивниками, причому зобов’язаний перемогти щонайменше 50. Зараз у всьому світі налічується близько 15 осіб, які зуміли успішно пройти це випробування.

​

Мабуть, найжорсткішим стилем карате є дайдо дзюку карате-до (кудо), в якому є лише невелика кількість обмежень у ударній та борцівській техніці. Цікаво, що на чемпіонатах Японії іноді дозволяються навіть удари в пах! Під час поєдинків бійці, які практикують куди, для захисту особи використовують спеціальні шоломи із пластиковим забралом. За це їх жартома називають космонавтами

​

Карате вивчали такі знаменитості, як Чак Норріс, Жан-Клод Ван Дамм та Беар Гріллс. Цікаво, що каратека (причому із чорним поясом!) був і сам король рок-н-ролу – Елвіс Преслі, який вивчав це бойове мистецтво в армії. Розповідають, що на зйомках кінофільму «Малюк Галлахед», Елвіс з легкістю трощив цеглу своїми ударами.